Ukrainian Fiction

Чорний кіт — оповідання Едґара Аллана По. Вперше було опубліковане 19 серпня 1843 року у виданні The Saturday Evening Post. Це аналіз свідомості людини, що страждає від відчуття провини, як в іншому творі По, "Серце виказало". В обох цих оповіданнях убивця ретельно приховує свій злочин і вважає себе невразливим, але врешті-решт ламається і виказує себе. Історія побудована як оповідь від першої особи, очевидця подій. На початку твору він — засуджений чоловік. Оповідач говорить нам, що з наймолодшого віку він любив тварин. Він і його дружина мають багато домашніх тварин, у тому числі великого чорного кота на прізвисько Плутон.

Метценгерштайн (Metzengerstein) — перша опублікована новела американського письменника і поета Едгара Аллана По. Вперше була надрукована на сторінках журналу Saturday Courier у 1832 році.За життя Едгара По перевидалася ще двічі, у трохи змінених редакціях, один раз із підзаголовком Історія в німецькому стилі (A Tale In Imitation of the German). Для останнього видання у збірці Гротески і арабески, По прибрав підзаголовок. Вірогідно, автор вважав новелу одним із своїх найкращих творів, оскільки планував включити її у ще дві збірки, які з різних причин не були видані.

Дідько на дзвіниці — сатирична новела Едгара Аллана По. Вперше була опублікована в 1839 році.В ізольованому містечку під назвою Vondervotteimittiss (дивно-котра-це-година) пунктуальні мешканці, здається, не хвилюються лише годинниками та капустою. Цей методичний, нудний і тихий район спустошений приходом диявольської фігури, що грає на великій скрипці, яка спускається прямо з пагорба, заходить у дзвіницю, жорстоко нападає на дзвіницю й дзвонить на тринадцяту годину, доводить до жаху мешканців міста.

Викажчик - серце (англ. The Tell-Tale Heart) — оповідання Едгара Аллана По, опубліковане в 1843 році в журналі "The Pioneer". Викажчик - серце — одне з найвідоміших оповідань Едгара По, історія визнається класикою готичного жанру. Це аналіз свідомості людини, що страждає від відчуття провини.Історія розповідається чоловіком, імені якого читачеві не повідомляється. Цей чоловік вбив старого, який жив з ним під одним дахом. Оповідач наполягає на своїй осудності, пояснюючи вбивство тим, що у старого було "око грифа" з більмом, яке приводило вбивцю до сказу.

Колонії, вілли... Миколи Хвильового — гротесково-сатирична новела, в якій викривається сите безтурботне життя «обраних» людей. Герої твору — мешканці вілл, щасливці нового часу, яким вдалося зайняти зручне крісло і які тепер насолоджуються життям.українська література, класична література, українська література XX століття, гротесково-сатирична новела, людські емоції, психологія людини, життєві обставини, моральні конфлікти, сенс життя, розстріляне відродження, українська

Новела Кіт у чоботях Миколи Хвильового присвячена показу жінки в роки революції, та згубний вплив хибних ідей людини, які перетворюють її на бездумного виконавця, чиновника. Ідея новели — засудження суспільної системи, що, прикриваючись хорошими гаслами, перетворювала вірних їй людей у фанатичні механізми, якими можна маніпулювати.українська література, класична література, українська література XX століття, новела, людські емоції, психологія людини, життєві обставини, моральні конфлікти, сенс життя, надія на щастя, внутрішня боротьба, жінка, жінки в роки революції, розстріляне відродження, українська

Я (Романтика) — психологічна новела українського письменника Миколи Хвильового, ідеєю якої є фатальна невідповідність між ідеалами революції та методами їх досягнення, засудження більшовицького революційного фанатизму; світ врятує любов, усепрощення.Автор зобразив антигуманний руйнівний характер громадянської війни й революції, що призвели до зречення власного «Я», протиборства добра і зла в душі головного героя, його роздвоєності: "Я — чекіст, але і людина".психологічна новела, боротьба між добром і злом, гуманізмом і фанатизмом, прихильність ідеям революції, боротьба за волю, любов, усепрощення

Оповідання Мати Миколи Хвильового є яскравим прикладом української літератури XX століття. У центрі сюжету знаходиться героїня, мати, яка намагається справитися з трагічною втратою свого сина в результаті політичних репресій.Автор досліджує глибокі емоційні переживання матері та показує, як вона впорядковує своє життя в умовах репресивного режиму. Через призму розповіді про одну жінку Хвильовий описує страх, біль та мучення, що переживають багато людей у подібних ситуаціях. Розповідь вразливо розкриває теми жертовності, втрати і боротьби з тоталітарним режимом.

Береніка (англ. Berenice) — оповідання американського письменника Едгара Аллана По, написане і опубліковане в 1835 році. Молодий юнак Егей закоханий у свою кузину Береніку, у якої трапляються часті напади епілепсії, що закінчуються переходом в транс, що майже не відрізняються від смерті. Але хвора не тільки кохана, хворий і сам Егей. Психічну недугу герой називає мономанією, яка змушує його з маніакальною жадібністю розбиратися в дрібницях, опановує його розумом. Колись Береніка була красунею і любила кузена, він же полюбив її тільки тепер, коли вона до невпізнання змінилася.

Життя — розлога розповідь Миколи Хвильового, який майстерно відтворює внутрішній світ головного героя, що перебуває на межі емоційного зламу. Автор проводить нас через досвід простого чоловіка, який потрапляє в хиткість складних життєвих обставин та моральних конфліктів.У розповіді Микола Хвильовий експериментує зі структурою і стилем письма, використовуючи фрагментарність, відсутність розмежування між реальністю і фантазією, а також непередбачувані повороти сюжету.

Перед читачами постає лише один «щасливий» день із життя Корнія Дізіка, від особи якого ведеться розповідь. Він зі своєї волі опинився в банді отамана Гострого, тому став дезертиром і переховувся в житах. Тому така і назва новели. Герой любить природу, тонко розуміє її красу. Любить жінку та життя, але змушений переховуватися від усіх, вовком бродити в степу. Бо він дезертир, якому незрозуміла, чужа й ворожа війна, від котрої він хоче втекти, котру хоче забути.

Падіння дому Ашерів - це новела американського письменника Едгара Аллана По, опублікована спочатку в 1839 році в журналі Джентльмен Бертона, потім увійшла до збірки Казки про гротеск і Арабеск в 1840 році. Новела, твір, готична фантастика, включає теми безумства, сім'ї, ізоляції та метафізичних ідентичностей.хорор, містика, фантастика жахів, готична художня література, темний романтизм

Людина юрби — новела, написана американським письменником Едгаром Алланом По, про неназваного оповідача, який переслідує чоловіка через переповнений людьми Лондон; видана в 1840. Історія починається з епіграфа Ce grand malheur, de ne pouvoir être seul — цитата, взята з Жана де Лабрюйера, що перекладається як: Жахливе нещастя — не мати можливості залишитися наодинці з самим собою. Ця ж цитата використовується в ранньому оповіданні По "Метценгерштейн" .Після деякої хвороби оповідач сидить в кав'ярні в Лондоні. Зачарований натовпом поза вікном, він розглядає, як різні люди поводяться.

Микола Хвильовий — український прозаїк, поет, публіцист, політичний діяч, один з основоположників пореволюційної української прози. Один з найвідоміших представників розстріляного відродження.Книга занурить вас у світ літературної геніальності Хвильового, де ви зможете насолодитися його витонченим стилем письма, виразною мовою та глибоко проникливими темами.українська література, класична література, українська література XX століття, психологічний твір, проблеми революційного періоду в Україні, суспільство та політика, ідеї та ідеали, руйнування суспільства та порушення моральних норм, комуністи, розстріляне відродження, українська

Бандити — це провокаційний твір відомого українського письменника Миколи Хвильового, який був виданий в 1926 році. Ця антиутопічна новела пропонує глибоку рефлексію над сутністю і проблемами революційного періоду в Україні.Описуючи життя у змінюватому світі, Хвильовий розкриває образи бандитів, які стали символами хаосу та деградації. Вони представляють силу, яка маскується під ідеї та ідеали, але насправді приводить до руйнування суспільства та порушення моральних норм.

Заквітчаний сон — один із найбільш метафорично насичених творів Григорія Косинки, зрівнятися з ним в українській літературі може хіба що Intermezzo Михайла Коцюбинського. Внутрішній простір цієї новели побудований на межі сну й реальності. Немає жодної зовнішньої мотивації тієї чи іншої події. Наприклад, не зовсім зрозуміло, чому заарештовують Оленку, хоча внутрішньо ця подія сприймається як цілком логічна. Оленка втрачає головний зміст свого життя — Андрія, сум огортає її душу, отже, арешт не робить її горе більш глибоким. Він тільки підкреслює його.

У новелі Голова ході розкривається психологія Василя й Павла (батька й сина), що вийшли орати землю, яка не так давно була панською; і розмова між ними, здавалося б, звичайна, буденна: про землю, про боротьбу за неї, а з уст Василя чути навіть слова співчуття робітникам, які "теж лямку тягнуть, як і ми...". Але читача насторожує і початок твору: "Степ був сизий, мов крило орла". Тут немає світла весняного буяння, що несе хліборобові радість першої зораної борозни. Насторожує те, що батько з сином крутять цигарки з книги про життя Шевченка.

Фавст — новела українського письменника Григорія Косинки, написана в 1923-му році й опублікована в журналі "Український засів". У ній головний герой проведений крізь тюремні випробування: муравйовські застінки і білогвардійську катівню.Розповідається про трагічну долю селянина з Поділля Прокопа Конюшини, який, не стерпівши наруги, створив загін і боровся проти нападників.

Знайдений у пляшці манускрипт (англ. MS. Found in a Bottle) — оповідання Едгара Аллана По в жанрі пригод, в якому описується морська подорож героя, який пройшов через важкі випробування і став свідком фантастичних подій. Оповідання викладено у формі послання, яке герой опустив у пляшку і викинув за борт у момент загибелі, що наближається.«Знайдений у пляшці манускрипт» був одним із шести оповідань, які Едгар По відправив на конкурс, організований тижневиком Baltimore Saturday Visiter. Рішенням членів журі він став переможцем і приніс автору приз – 50 доларів.

Григорія Косинку можна назвати одним із найсамобутніших митців лірико-імпресіоністичної прози початку ХХ ст. У його творчості органічно пе-реплелися імпресіоністичні, реалістичні, експресіоністичні стильові тенден-ції. Талант Григорія Косинки найяскравіше розвинувся в жанрі новели. У ранній новелі "Місячний сміх" він дотримувався тих канонів імпресіонізму, які утвердилися у світовій літературі, а пізніше вніс нові риси у свій стиль. Новелістика Косинки має автобіографічне підґрунтя.Про страшні, криваві події Громадянської війни оповідається у новелі "Місячний сміх".