Ukrainian Fiction

Федько-халамидник Володимира Винниченка – це насичене подіями повчальне оповідання про справжнє обличчя нехай маленької, але вже людини. Федько – розбишака, однак, в нього добре серце, натомість панський син Толя – манірна, пещена, егоїстична дитина. Ризикуючи, Федько рятує панича, однак гине сам, проте Толя лишається до цього байдужим. Оповідання є надзвичайно психологічним і спонукає юних читачів до роздумів.

Горішкові Плавні — то особливе лісове містечко, в якому ростуть найсмачніші у світі горішки. Усі звірі тут живуть у мирі й злагоді. Дорослі невпинно працюють, а діти розважаються й вчаться, захищають один одного й інколи сваряться, випробовують себе на сміливість і що важливо – долають власні страхи. Саме тому їх називають хоробриками і кожна дитина впізнає у одному з героїв себе. Якщо буває так, що дитину щось лякає – темрява, висота, вогонь, лікарі або навіть школа – герої цієї книжки підкажуть, як упоратися зі страхом.

Звичайний шкільний тиждень — психологічна повість Ніни Бічуї про Мирка Трояна, трохи наче зухвалого, а насправді — доброго, веселого і дотепного хлопця, котрий може і вміє дуже багато: ловити раків, розмовляти з Сатурном, піклуватися про молодшого брата, по-справжньому товаришувати, не боятися грози і відповідальності за власні вчинки. Вперше видано 1973 року.

Діти не бояться жити, бо покликані відкривати світ і, можливо, він існує до тих пір, поки дорослим вистачає інтересу іти слідом за вічно невгамовними та непосидючими дітьми... Ніна Бічуя знає цю таємницю. Тому нікуди не "кличе" і не "веде" читачів і ніколи не "судить" своїх героїв, аби розвісити на них "потрібні" ярлички. Вона їх любить і розуміє. І читачів, і героїв...

Діти не бояться жити, бо покликані відкривати світ і, можливо, він існує до тих пір, поки дорослим вистачає інтересу іти слідом за вічно невгамовними та непосидючими дітьми... Ніна Бічуя знає цю таємницю. Тому нікуди не "кличе" і не "веде" читачів і ніколи не "судить" своїх героїв, аби розвісити на них "потрібні" ярлички. Вона їх ЛЮБИТЬ і РОЗУМІЄ. І читачів, і героїв...

Діти не бояться жити, бо покликані відкривати світ і, можливо, він існує до тих пір, поки дорослим вистачає інтересу іти слідом за вічно невгамовними та непосидючими дітьми... Ніна Бічуя знає цю таємницю. Тому нікуди не "кличе" і не "веде" читачів і ніколи не "судить" своїх героїв, аби розвісити на них "потрібні" ярлички. Вона їх любить і розуміє. І читачів, і героїв... Зміст: Шпага Славка Беркути. Великі розквітлі магнолії. Звичайний шкільний тиждень. Притча про Учителя й Учня. Гаманець.

До складу збірки увійшли: Пан Коцький; Казка про котика та півника; Коза-дереза; Лисичка та журавель; Цап та баран; Лисиця та кіт; Лисичка-сестричка і вовк-панібрат; Лисичка-суддя; Коза; Хитрий півень; Козел і баран; Півник і двоє мишенят; Лисиччина учта; Як заєць ошукав ведмедя; Телятка, кабан, півник, качур та вовки.

Swept up in a whirlwind courtship, Katja and Wasyl begin life anew in a Ukrainian settlement of Western Canada. The dusty Canadian prairies promise hope and independence, but when war breaks out between the old world and the new, their newfound stability is shattered. Rumors of the internment of Ukrainian-Canadians haunt the new settlers. Would the country they love betray them like this? An incident throws the couple and their young children into turmoil, and Katja faces the prospect of enduring a Canadian winter without Wasyl by her side.

Фарбований лис – літературна казка Івана Франка, яка відзначається динамічністю сюжету, живим гумором і глибиною ідеї. Головним героєм є хитрий лис Микита, який усього в житті досягав обманом. Навіть потрапивши у діжку з блакитною фарбою під час втечі від собак, він зміг обдурити всіх звірів, прикинувшись чудернацьким синім царем. Але рано чи пізно усе таємне стає явним, а обман розкривається. Автор наголошує на тому, що брехнею у світі не проживеш – вона лише погубить.

Шпага Славка Беркути — психологічна повість Ніни Бічуї про чотирьох розумних підлітків, котрі мають власну думку і шукають свій шлях у житті. Вперше видано 1968 року.

Діти не бояться жити, бо покликані відкривати світ і, можливо, він існує до тих пір, поки дорослим вистачає інтересу іти слідом за вічно невгамовними та непосидючими дітьми... Ніна Бічуя знає цю таємницю. Тому нікуди не "кличе" і не "веде" читачів і ніколи не "судить" своїх героїв, аби розвісити на них "потрібні" ярлички. Вона їх любить і розуміє. І читачів, і героїв...

Камінний господар Лесі Українки — перша п'єса в українській літературі, де зображено чоловіка-спокусника. За основу сюжету взята традиційна світова тема, авторка подає її власну інтерпретацію. Найвідомішими творами авторки є поетичні збірки "На крилах пісень", "Думи і мрії", п'єси "Лісова пісня", "Одержима", "Бояриня", "Оргія", "Блакитна троянда", "Кассандра", Камінний господар тощо. Леся Українка — видатна українська письменниця, перу якої належить низка геніальних творів, для її ідіостилю характерні посилений психологізм та філософічність у поєднанні з сугестією.

У добірку поетичних творів Лесі Українки увійшли романтичні поезії "Ви щасливі, пречистії зорі", "Давня весна", "Хотіла б я піснею стати" і поема Давня казка. У них — мрії ліричної героїні перемежовуються з особистим смутком. Сюжетно насичена поема Давня казка — про вічну суперечку матеріального і духовного, про людяність і жорстокість, які завжди поруч на життєвому шляху.

Тодось (Теодосій) Степанович Осьмачка — ​український письменник, поет. Представник символізму, експресіонізму та неоромантизму. Виступав із критикою комуністичної ідеології та інтелігенції, що співпрацювала з комуністичною владою. Переслідувався російською репресивною психіатрією. "За винятком, може, Шевченкових віршів і Гоголевих українських повістей, наша література ще не знала такої української книжки, як Старший боярин. Якщо можна перелити Україну в слово, — ​то це повість Осьмаччина.

Uzyk the Cat and his friends are the railway's mascots who always come to the rescue when the dastardly master thief Iron Bugaboo and his cronies try to harm anyone on the railway.

Роман про трагічне й щасливе кохання, яким воно може бути — і дійсно буває! — коли двоє раптом розуміють, що нічого коштовнішого й милішого за це почуття в житті не існує... і вдячно, безоглядно, цілком йому віддаються, даруючи одне одному все найкраще у собі і в себе, а надто, коли часу для спільного щастя залишилося так мало.

Майк Йогансен — український поет, прозаїк доби «Розстріляного відродження». Також перекладач, критик, лінгвіст, сценарист. Один із засновників літературного об'єднання ВАПЛІТЕ. На початку творчого шляху молодому поетові властивий мотив мрійних «островів хмар», що його Олександр Білецький назвав «запізнілим романтизмом». Та бурхлива доба швидко «перемагнітила» Йогансена. Сповнений сподівань на національне й соціальне оновлення поет видає збірку «Д'горі» (1921), в одному з розділів якої — «Скоро forte» — поетичними засобами у високих героїчних тонах відтворив добу революції і громадянської війни.

О. Генрі — визнаний у всьому світі майстер малого жанру, завдяки якому жанр розповіді пережив свій світанок… Герої його оповідань найрізноманітніші: робочі, художники, мільйонери, клерки, інженери, а сюжети дивують своїм різно- маніттям і життєвістю, але є у них і дещо спільне — несподіва- ний фінал, що змушує читача замислитися.

Сагайдачний Андрія Чайковського – історичний роман, у якому автор відтворив широке епічне полотно, зобразив козацького полководця мужнім і сміливим патріотом. Петро́ Ко́нонович Конаше́вич-Сагайда́чний (близько 1582, Кульчиці, тепер село Самбірського району Львівської області — 10 квітня (20 квітня) 1622, Київ) —український полководець та політичний діяч, гетьман реєстрового козацтва, кошовий отаман Запорізької Січі. Перу автора належать також й інші твори, зокрема, За сестрою, В чужім гнізді, Малолітній, Своїми синами, Панич, Жовнір, Хто винен, За віхоть сіна тощо.

П'єса класика української драматургії Івана Карпенка-Карого Сто тисяч є психологічною трагікомедією, у якій розкриваються такі людські вади, як жадоба наживи та споживацький спосіб життя. Для головного героя твору — сільського багатія Герасима Калитки, сенс життя зводиться до того, аби купувати все більше і більше землі, ставати все багатшим і перевершити найзаможнішого чоловіка на селі — Жолудя. Прагнучи з усього отримати вигоду, Калитка позичає гроші кумові під заставу та прагне одружити свого сина з донькою багатія Пузиря.