“Якби Росія не була ядерною державою і все-таки зважилася на повномасштабне вторгнення в Україну, я думаю, відповідь західних партнерів була б інакшою. Імовірно, що ми, навіть побачили б ввід військ. Принаймні отримали б відповідь на українське прохання закрити небо, а на початку війни було таке прохання до західних партнерів і вони відмовилися це зробити. Тому що тут справді спрацьовує певний чинник стримування. Західні партнери й сили досить свідомо не хотіли увійти у пряму безпосередньо сутичку, навіть конвенційну з іншою ядерною державою, з Російською Федерацією, великою мірою, тому що вони боялися ескалації до ядерного рівня”.

Як використання ядерної риторики Росією позначилося на позиції Заходу щодо війни в Україні та в питанні ядерного стримування?

В новому епізоді подкасту (не)Безпечна країна його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з Мар'яною Буджерин, дослідницею ядерної політики Гарвардського університету. Розмова про ймовірні сценарії застосування Росією ядерної зброї, про можливу реакцію Заходу на ядерний шантаж з боку Кремля, про те, чи були виконані умови Будапештського меморандуму та яке значення сьогодні має Доктрина ядерного стримування, про спроможність України створити власну ядерну зброю та про те, чи має держава достатньо носіїв такої зброї для ефективного стримування.

“Жодна армія світу і жоден військовий не хоче їхати в наступ на електросамокаті”, – іронізує головний редактор Defense Express Олег Катков.

Росія витрачає шалені ресурси, але не здатна забезпечити навіть поточні військові потреби. Попри це, просування є – повільне, криваве й неефективне. Росіяни розмінюють свою живу силу та ресурси на нашу територію, вважаючи такий обмін вигідним для себе.

Експерт наголошує, що технічна деградація російського війська – очевидна: “На електросамокатах можна захопити значно менше, ніж на БМП. На віслюках можна перевезти значно менше боєприпасів, ніж на вантажівці. І те, що відбувається в Росії, – це деградація”.

Катков порівнює темпи та масштаб наступу 2022 року з тим, що відбувається зараз: “Можна згадати, що зробила у 2022 році російська армія, яка наступала бронетанковими колонами, і який обʼєм території був захоплений ними. І який обʼєм території захоплюється ними, коли вони наступають так, як роблять це зараз. Різниця колосальна”.

Коли нарощення спроможностей в Україні та деградація російського ОПК будуть трансформовані в перевагу на полі бою?

В новому епізоді подкасту “(не)Безпечна країна” його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з Олегом Катковим, головним редактором Defense Express. Розмова про те, якими на сьогодні є спроможності українського ОПК та яким шляхом у цьому питанні варто рухатися Україні, чи чекати прориву щодо виробництва балістичних ракет, чим може Росія виготовляти надсучасне, модернізоване озброєння, яке б вплинуло на ситуацію на полі бою та чи дійсно США має вирішальний вплив на обороноздатність України та Європи.

"Точка сили, коли можуть бути перемовини і припинення вогню – це кінець першої половини 2026 року. Якщо наше виснаження, це мобілізаційний ресурс, послаблення підтримки західних партнерів, то для Москви слабке місце – це економіка. Ми бачимо, що в них дійсно йде гальмування цивільної економіки", – на цьому наголошує гість нового епізоду подкасту "(не)Безпечна країна" Дмитро Корнієнко.

За словами аналітика власна економіка створює все більший тиск на РФ: ціни на російську нафту, критичне зменшення валютного виторгу, а також факт того, що вже вичерпано на дві третини Фонд національного добробуту, а дефіцит бюджету країни-агресора на кінець року може сягнути 3-5 трильйонів рублів.

"Якщо ця тенденція зберігається, то на кінець року в них буде дефіцит бюджету в районі 3-5 трильйонів рублів. Тобто це не покриється Фондом національного добробуту Росії. Вони будуть вимушені шукати альтернативні джерела доходів – інфляція, друк. А тут вже починаються проблеми з мотивацією – якщо збільшується інфляція, людина йде воювати за два мільйони рублів, але ці два мільйони рублів мають знижений еквівалент купівельної спроможності на 10%, 20% і так далі. Тому Москва зараз підходить до своєї точки економічного виснаження.

Але також і ми підходимо до певної точки виснаження нашого суспільства. І тут вже починається гра на виснаження, як то кажуть, чиє виснаження буде в результаті сильнішим та швидшим".

Через скільки часу економічне виснаження Росії зможе стати достатньо вагомим аргументом, щоб примусити країну-агресора до реальних перемовин?

В новому епізоді подкасту "(не)Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з Дмитром Корнієнком, засновником аналітичної спільноти Resurgam. Розмова про те чи здатна Україна впоратися без підтримки США у технічному, фінансовому та військовому вимірах, якою є політична динаміка у США та чого очікувати до кінця року, з якими внутрішніми та зовнішніми викликами зіштовхується Європа та чи здатна вона забезпечити власну безпеку та необхідну підтримку Україні, які політичні загрози наразі постають перед Україною і як можна мінімізувати ці ризики, а також коли, на тлі власного виснаження, Росія може бути вимушена до переговорів і припинення вогню?